ВІТАЄМО студентів ЛІМу, що пройшли відбір на Програму стажування у Німеччині на 2015 рік! Цього разу учасників вдвічі більше. Географія стажувань ЛІМу розширюється! Отже, готуємося - вдосконалюємо знання з німецької мови!
Завдяки успішному
партнерству Львівського інституту менеджменту та Федеральної агенції з праці
(Bunsdesagentur für Arbeit) у м. Бонн (Німеччина) у 2013 році. продовжено
програму стажувань у Німеччині за участю наших студентів на 2014р.!
Львівський інститут менеджменту у 2010 році уклав угоду з Федеральною агенцією з праці (Bunsdesagentur für Arbeit) Zentrale Auslands- und Fachvermittlung (ZAV) у м. Бонну (Німеччина), яка вже третій рік проводить програму за участю наших студентів «HoGa-Fachschulprogramm». Цього року усі студенти другого та третього курсів ЛІМу, що брали участь у конкурсі анкет пройшли відбір. Німецький партнер виставив такі критерії для відбору: - успішність - наявність досвіду та теоретичних знань у сфері обслуговування - відповідний рівень знань з німецької мови
Програма передбачає для студентів:
- поглиблення теоретичних знань та отримання практичного досвіду у сфері менеджменту та маркетингу готельного та ресторанного бізнесу
- ознайомлення з досвідом німецьких компаній, що працюють у цій сфері
- поглиблення знання німецької мови
- налагодження партнерських контактів
- проведення дослідження у вказаній сфері для написання наукових студентських робіт
Учасники програми протягом трьох місяців отримують щомісячну стипендію 350 € та одноразову виплату у сумі - 150 €. Ті учасники, що захотіли підвищити свій рівень німецької мови, зараз проходять інтенсивний курс, який веде докторант Майнцького Університету (Німеччина).
ВІТАЄМО студентів ЛІМу, що пройшли відбір на Програму стажування у Німеччині!
СТАЖУВАННЯ-2014
ВІДГУКИ
СТУДЕНТІВ Перші ЧЕРВНЕВІ враження Григорій Балко (2-й курс) : Тут у Бергені дійсно гарно. Містечко невелике, до моря їхати 20 хвилин. Власники добре до нас ставляться, веселі. Працюємо з 11 години до 14, потім з 18 до 22-23, в неділю - відпочиваємо. Робота не дуже важка, переважно робимо піцу, нарізаємо інгредієнти для страв. Мешкаємо у будинку, де розташована піцерія на 3 поверсі, годують нас добре. Ми задоволені.» Бе́рген-на-Рю́гені
(нім. Bergen auf Rügen) — Містечко площею 41,77 км²., розташоване в
Макленбурзьській землі. Входить до складу району Рюген. Населення - 14,2
тис. людей (2009). Місто поділяється на 13 міських районів. Берген
розташований у центрі острова, має старовинну (побудовану в ХІІ ст.)
церкву, монастир, шкіряні, фарбувальні заводи, повітряні млини.
Населення займається землеробством та скотарством.
Вікторія Барабаш (3 - курс) :
Привіт ЛІМ! Добралися ми добре. Працюємо в Cafè - Restaurant
"Die Welle" у м. Бальтрум. Мешкаємо із Свiтланою в готелi від ресторану. У мене зручний номер. Працюємо ми в ресторанi по два тижнi на сервiсi та на кухні. На сервiсi ми приносимо відвідувачам страви, готуємо рiзнi напоiї та прибираємо. На кухнi - миємо посуд та нарiзаємо овочi. Графiк бiльш-менш зручний – у нас 2 вихiдних в тиждень: у понедiлок та четвер, тому маємо вільний час для себе. Зарплату нам виплачують вчасно + чайовi за мiсяць роботи отримуємо. Якщо чесно, трошки тяжко звикнути до того, що абсолютно все на чужій мовi, але потрохи звикаю:). З колективом ми подружилися, це дуже привітні та цiкавi люди, завдяки яким ми покращуємо свої знання нiмецької мови. Роботодавцi в нас супер, до них ми завжди можемо звернутися з будь-якими запитаннями, вони завжди нам допомагають. Бальтрум - «Спляча красуня» Північного моря (нім. Baltrum) — острів в Німеччині (земля Нижня Саксонія), входить до складу Фризьських островів, займає площу 6,5 км². Населення - 493 людини (2010). Частина території острова належить національному парку «Нижньосаксонські мілини-вати». Острів є най меншим із Фризьських островів. У 1966 році Бальтрум одержав статус морського курорту. На острові відсутній автотранспорт, що сприяє уповільненню ритму острівного життя та покращенню відпочинку. Тут безпечно вчитися таким видам спорту, як віндсерфінгу та кайтсерфінгу. Увечері можна взяти на прокат пляжне крісло (винахід німецьких курортників) і повністю поринути в атмосферу острівного затишку. Роман Климів (2-й курс) :
"Працюю із
задоволенням, живу в апартаментах зі всіма умовами разом із
вісімнадцятирічним латвійцем Давісом (не сумую :)). Клієнтів у нашій піцерії "Pizzeria Santa Maria" (м. Грьоміц) до обіду практично немає, після обіду - дуже багато. Зарплату одержую вчасно. За понаднормову роботу доплачують. Виконую роботу тільки ту, яка входить у мої обов'язки. " Відпочивати встигаю, маю два вихідних на тиждень, на даний момент повністю обійшов своє місто Gromitz, також подорожував до двох сусідніх містечок. Зараз планую поїхати в Любек. Грьоміц (нім. Grömitz) — комуна в Німеччині, в землі Шлезвиг-Гольштейн, входить до складу району Східного Гольштейн. Населення - 7677 людей (2010). Площа 51,08 км². Грьоміц з 1813 року є одним з найстаріших приморських курортів на березі Балтійського моря. Сьогодні це красиве німецьке містечко з розвинено туристичною інфраструктурою. У гавані є можливість придбати квитки на вітрильник, катамаран, або на серфінг. Основною окрасою міста є церква Св.Миколи ХІІ століття. У 1912 році було збудовано 480-ти метровий міст, який дозволяв пароплавам безпечно причалювати до материка, таким чином, кількість туристів значно зросла у Грьоміці.
ЛИПНЕВІ ВРАЖЕННЯ
Сашко Суранов (3-й курс) :
Ristorante & Pizzaria Marina (Original italienische Spezialitäten) у Бергені (Bergen auf Rügen) (інформація про ресторан - вище). Господарі,
в яких ми працюємо дуже щирі, добрі люди і на будь-яку пропозицію чи прохання
допомогти реагують позитивно і намагаються навіть максимально урізноманітнити
наш відпочинок тут. Наприклад, на минулих вихідних, за їх порадою, ми з Грішею
були на фестивалі каруселей (Hafenfest). У вільний від роботи час гуляємо
містом, або ж їдемо на велосипедах до моря. На цих вихідних плануємо піти на
картинг або канатну доріжку, чи на каруселі. У загальному вибір для відпочинку
широкий. А щодо роботи - робота неважка, все приходить з досвідом, намагаємось
бути максимально корисними і допомагати чим можемо. Працюємо ми на кухні. Ми
дуже сподобались цим людям, судячи з того, що вони говорять. Хочуть нас
запросити сюди ще на наступне літо. А ще й кличуть приїхати сюди цієї зими.
Оля Винник (2-й курс):
Я стажуюся в Villa Seebach у Больтенхагені (Ostseebad Boltenhagen). У мене
все супер! Трішки важко на роботі, але мені подобається тут працювати! Villa Seebach розташована в історичному
приміщенні, яке внесене до памʼяток архітектури. Наші гості мають можливість
повечеряти в саду та отримати насолоду від перегляду театральної вистави під
відкритим небом. Ресторан готелю пропонує широкий асортимент страв, у тому
числі й джеми та гірчицю домашнього приготування.
Маємо багато клієнтів, особливо на вихідних, липень і серпень – пік сезону. Я маю 2
вихідних на тиждень, відпочиваю на морі, якщо добра погода, подорожую інколи на
ровері.
Я працюю барменом-офіціантом.
Вчасно дають зарплату. Поки що все добре, немає за що хвилюватися! Колектив у
мене хороший, постійно запрошують мене відпочивати разом. Больтенхаген (Boltenhagen) – муніципалітет на півночі району
Північно-Західному Мекленбурзі. Тут проживає приблизно 2400 громадян (2012 р.) та приїжджає
щосезону близько 30 000 туристів. Муніципалітет
знаходиться безпосередньо на узбережжі Балтійського моря.
Морське курортне містечко має безліч традицій та звичаїв. Туристів особливо приваблює 4,5 кілометровий пляж з білим піском, кришталево чистою водою і пишною природою. Роман Іванів (4-й курс) :
Я цього року сам на стажуванні в ресторані Fitz sin Fischmarkt у Тіммендорфер-Штранді (Timmendorfer
Strand). Проживаю з
двома іншими співробітниками 15км від місця роботи, добираюсь з ними на машині.
Харчуємось три рази в день, виключно в ресторані. Готує для нас кухар. Я тут познайомився з польськими хлопцями, а вони мене познайомили з українцем, який тут вже 10 років. Поставився він до мене дуже дружелюбно.
Клієнтів у ресторані дуже
багато, коли тільки звільняється хоча б один стіл, одразу ж підходять нові
клієнти. Маю один вихідний в тиждень, тому поїхати далеко можливості немає, а у
всіх найближчих гарних містах я вже побував минулого року. Але я задоволений!! Платять вчасно, і за понаднормову працю теж. Дуже вдячний ЛІМу, що є така
можливість. В Україні я б ні за яких обставин не зміг заробити ці гроші. І
тепер я ще й і німецьку мову на розмовному рівні добре знатиму!! Також тут дуже
хороший колектив. Працюю без стресових ситуацій, на відміну від минулого року
(була хороша школа). Також наш шеф дуже добра, порядна
і розуміюча людина! Йому 34 роки. Справді хороший менеджер, маю чого навчитись у нього. Його батько збудував будівлю, в якій зараз три ресторани, власниками яких є його сини. Але ресторан, в якому працюю я - найстарший (1983), саме його батько відкрив першим.Стиль управління, який він використовував і який успадкував його син (мій шеф), на мою думку, найефективніший, саме його я використовуватиму в майбутньому. Мені
доведеться швидше покинути Німеччину за сімейними обставинами. Шеф видав всі
необхідні папери. Шеф дуже задоволений моєю роботою, каже, що він просто
шокований був спочатку: таких практикантів у них ще не було, подарував мені телефон. Сказав, що чекатиме з
нетерпінням і не мене одного, а мене разом з 3 друзями!!!! Я дуже щасливий, що
все вийшло власне так: не прийшлось бути довго, і встиг показати зразу що я
можу багато.
Тіммендорфер-Штранд (нім. Timmendorfer
Strand)
— комуна в Німеччині, в землі Шлезвіг-Гольштейн. Входить до складу
району Західного Гольштейну. Населення складає 8976 людей (2010 р.). Площа
20,12 км². Через значну кількість пагорбів, гір, озер та лісів цю місцевість
називають ще Гольштейнською Швейцарією. Розташований на західному узбережжі
Балтійського моря. Золотий 7-кілометровий пляж в деяких місцях перегороджують
навісні береги, най крутіші з яких є Крейдяні гори на Рюгені. Туристи мають
можливість відвідати Парк птахів «Vogelpark Niendorf» (близько 350 видів
птахів), вітряний млин (1946 р.), oреанарій, багаторівневий будинок-акваріум, -
Sea Life (з тунелем для
відвідувачів), туристичний «сирний маршрут» по федеральній землі
Шлезвіг-Гольштейн (довжина 500 км), водний комплекс Ostsee-Therme та єдиний в
Німеччині морський парк розваг Ханза (Hansa Park). Щороку на курорті відпочивають
сотні тисяч туристів із різних країн.
Улітку в Тіммендорфер-Штранді проводиться
Кільська регата, яка триває тиждеть та збирає мільйони прихильників. Для тих,
хто полюбляє водний спорт створені найкращі умови для цього (парусний,
віндсерфінг, водні лижі, підводне плавання, різноманітні спортивні школи тощо).
ВІДГУКИ СЕРПНЯ Ігор Капсомун (2-й курс) :
Я працюю в
кафе Eiscafe Bof, що знаходить в селі Blaubeuren, недалеко від міста Ulm. Eis-Cafè
Bof вже протягом 38 років пропонує жителям та гостям міста Blaubeuren широкий
асортимент морозива (22 різновиди). Крім морозива у кафе можна замовити холодні
та гарячі напої за помірними цінами. Смачнішого морозива ви не скуштуєте
ніде, оскільки морозиво власник робить сам! Що стосується власника він доброзичливий
і не вимагає оплачувати розбитий посуд, а це дуууже добре).Зі мною також працюють
2 румуна, які не дуже приємні люди, але непогані працівники.
Кафе, щоб
отримувати більше прибутків проводить різні акції, співпрацює з банком, мерією
а також фестами. Кафе-морозиво відчинене з
кінця лютого до кінця жовтня і має
70 місць в приміщенні та 24 місця ззовні.
Умови проживання
непогані, але кімната могла бути більша. Працюю багато, оскільки багато
клієнтів, і я погодився на двійну ставку. Я займаюсь усім, тобто мию, прибираю,
готую, обслуговую, продаю. Особливо складно було, коли мій напарник змушений
був поїхати додому. Робота з 9:30 до 23:00 з трьома годинами перерви!? Клієнтів
дуже багато, тому весь час бігаю. Є один вихідний день, це досить нормально,
подорожую в межах цього містечка. З німецькою мовою є інколи проблеми, дуже багато іноземних туристів: іспанців, турків, італійців, росіян, тому часто спілкуюсь англійською мовою. Зарплатню отримав вчасно, вона дуже приємна, бо вдвічі більша. Понаднормові оплатили! Найбільше втомлююсь в неділю, коли є найбільше клієнтів, постійних - вже впізнаю. Що стосується ментальності німців, вона не особливо відрізняється від нашої, іноді занадто пунктуальні. Кидається в очі велика кількість велосипедистів. Це був хороший досвід роботи, який я не забуду! Про містечко:
Блаубойрен
(нім. Blaubeuren)— місто в Німеччині, в землі Баден-Вюртемберг. Підпорядкований
адміністративному округу
Тюбінген. Входить до складу району Альб-Дунай. Населення - 11 815 людей.
Займає площу 79,15 км². Блаубойрен
(Blaubeuren) – це справжня німецька, а точніше швабська місцевість з
іграшковими фахверковими будиночками та крихітними вуличками, які розташовані серед гір, наче шматочок казкового світу.
Такий вигляд, який має Блаубойрен,
повинно мати кожне «справжнє» німецьке містечко з казок братів Грім: дивовижно
«ажурні» будиночки, моторошний ліс навколо містечка.
Однією з окрас міста є
озеро Блаутопф (Blautopf) –
Синій котел. Свою
назву воно одержало через зовнішній вигляд водойми – колір
води у залежності від освітлення – від яскраво-бірюзового до насичено-синього.
Насправді, озеро утворилося з карстової заглибини діаметром більше ніж 20 метрів, вода, до якої
постачається через систему підземних печер. (За матеріалами
www.wikipedia.ru http://tripinformer.ru )
Світлана Оліярник (2-й курс) :
Стажуюся я разом з Вікторією Барабаш в Cafè - Restaurant "Die Welle" у м. Бальтрум.
Спочатку
я працювала два тижні на кухні, а Вiкторія - на сервісі. Потім нас поміняли місцями, щоб подивитись,
хто де краще справляється. Тепер мiняють що два тижні: кухня - сервіс. Так легше – менше змучуємося. Власники дуже доброзичливі. Живемо в їхньому готелі,
маємо окрему кiмнату. Комфортно. Працюється добре, але спочатку було незвично
- все нове.
Найважче було з мовою, але ми вже звикли.
Клiєнтiв багато, тому iнколи
важко, сумувати за домом не встигаємо. Але у вихiднi гуляємо по Бальтруму,
ходимо iнколи на пляж. Так як погода тут змiнюється кожну годину, це виходить
нечасто))). Ми з нашим роботодавцем i колегою по роботi їздили в Ольденбург на шопiнг)). Добиралися катером, а далі машиною)). |
Дорога довга, тому мали змогу оглянути місцевість, архiтектуру))
Тут всi будиночки схожi i зробленi на один лад)). Через те, що мали дуууже мало
часу на шопiнг, не встигли зробити фото. Ми були у величезному торговому центрi
у якому є все!!!!!
Зустрічаємо часто поляків, якi завжди вiтаються : "Джєнь
добрий!" Приємно так далеко вiд дому чути щось тааке рiдне)))))).
|
ТРОХИ ПІДСУМКІВ Повернулися до Львова. Аналізуємо поїздку. Стажування - це ж не тільки заробіток, екскурсіїї. Для мене - це можливість повчитися на чужому досвіді. Приємно було довідатися, що наш ресторан з двох італійських у місті – кращий за рахунок кухні та комунікабельності власника у стосунках з клієнтами. Власник – італієць. Він же шеф-кухар, сам займається доставкою продуктів. Це сімейний бізнес. З персоналу: ще дружина – німкеня і сестра. Сашко Суранов (3-й курс):
Податки в них дуже високі. Місто туристичне,
подібне до Трускавця. Рекламу не розміщують – на радіо дорого, сайту немає. Мають банер і їм цього вистачає.
Окрім досліджень через спостереження :) ми навчилися готувати близько 30 страв і все решта, що
потрібно для обслуговування кухні і залу ресторану.
Шеф навіть прислуховувався до моїх пропозицій: волога серветка в попільничці та
виокремлення з меню карти коктейлів, розширення їх лінійки.
Чим вразила Німеччина: соціальною підтримкою, ранньою
самостійністю молоді.
Мої плани: відкрити свій ресторан, тому це цінний перший
досвід. Тепер свідомий того, що 80% відсотків свого часу власники віддають роботі.
У поданому матеріалі використана карта Німеччини, яка є фрагментом книги «Карти» / Александра Мізелінська, Даніель Мізелінський. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 108 с.
ВІДГУКИ
СТУДЕНТІВ ЛІМу ПРО СТАЖУВАННЯ-2013:
Ткачук Аня, студентка 4-го курсу
Період стажування:
3.06.13 - 26.08.13
Місце стажування: Больтенхаген (Boltenhagen),
Німеччина
Це невеликий
ресторанчик сімейного типу, розташований у самому центрі міста і за 5 хв від моря, який
відвідували люди, переважно, щоб поїсти або поспілкуватися за філіжанкою кави
чи келихом вина. Години роботи: з 11.00-22.00.
Я проживала у будинку,
де розташований ресторан, тому на пляж ходила навіть коли у мене було лише 2
години перерви. Для мене приготували окрему кімнату, маленьку кухню і душову
кімнату. Один раз в день я харчувалася у самому ресторані (обирала щось із
меню, а згодом навіть замовляла, щоб мені приготували щось на мій смак,
оскільки подружилася із постійними працівниками ресторану). Я мала змогу
познайомитись із містечком детально, завдяки тому, що мені дали велосипед.
У мої обов’язки
входило: робота у барі (подача безалкогольних і алкогольних напоїв), рознесення
замовлень, прибирання столиків, миття скляного посуду і щовечора прибирання
усього ресторану. Взагалі там не було такого поняття як "ти маєш робити
тільки те, те і те", ти робиш все, що треба. Немає клієнтів - прибираєш,
поливаєш квіти, і т.д. Чистота і порядок! Власники цього ресторану дуже вимогливі,
вони постійно були присутні у ресторані і пильно стежили за порядком та
дотриманням стандартів.
Оскільки, я знала німецьку
мову посередньо, спочатку мені було дуже важко порозумітися із ними. Та мені
пощастило - на другий день мого перебування я познайомилась із дочкою власників
- Катеріною (29 років) і все, що я не розуміла, вона мені перекладала англійською.
Ми з нею подружилися і часто разом відпочивали: гуляли містом, їздили на
концерти. Вона познайомила мене зі своїми друзями, які часто складали нам
компанію. З нею я спілкуюся і по сьогоднішній день.
Коли стажування
закінчилося, було приємно прощатися з господарями, вони мені подарували сувенір
і запросили на наступний рік. Це був корисний досвід – я побачила всю «кухню»
маленького ресторану зсередини! Цікаво було б ще поїхати, але, напевно, в інше
місце.
Красевич Юрій, студент 3-го курсу
Період стажування: 01.06.2013- 31.08.2013
Місце стажування: ресторан «Sonenstich» у містечку Келенгузен (Kellenhusen),
близько м. Гамбург, Німеччина
Ми працювали у ресторані італійської кухні. Цей
ресторанчик на березі Балтійського моря, один з найбільших ресторанів на пляжі
у містечку Келєнгузен. Його власниками є двоє братів албанців. Шеф-кухар -
італієць, якого всі кличуть «Піно». Загалом у цілому ресторані нас працювало 8
чоловік, а на вихідних - 9. Персонал поділяється на дві групи: сервіс (барна
стійка та офіціанти) і кухня. Мене взяли на кухню, а Романа – на сервіс.
Кількість клієнтів була високою, тому що сам ресторан мав
приблизно 30-40 столів. У меню цього ресторану налічується 48 страв. Великий
попит був на піцу. З третьої до 5 години дня проводилась акція «Pizza happy
Hour»:
будь-яка піца коштувала лише 5 євро. Також у меню було 10 видів пасти,
різні стави з риби, екзотичні салати та закуски.
У перший місяць роботи було небагато, так як і клієнтів,
тому ми мали можливість освоїтись та пройти коротке навчання, хоча навчались ми
і надалі кожен день чомусь новому.
На стажування ми собі визначили декілька цілей:
ознайомлення з новою країною, вдосконалення мови, заробіток грошей (що вийшло
найкраще ). Німецьку мову ми на розмовному рівні вдосконалили,
правда перший місяць було складно. З країною та з її культурою не дуже вийшло
познайомитись, тому що багато часу забирала робота. Тільки в останні 2-3 дні ми
поїздили по Німеччині, тобто побували у містах Любек, Берлін. А також у Польщі,
у Кракові.
Спочатку я мив посуд, допомагав кухарям: подавав їм що
потрібно, нарізав а також робив салати і підтримував чистоту на кухні. На наступний місяць Романа перевели до мене на кухню, бо клієнтів стало більше. До цього часу я вже вмів готувати майже всі салати і тепер у мої обов’язки перейшло ще багато нової дрібної роботи, отже я став салат-майстром! Згодом я готував ще й усі закуски та декорував основні страви.
Клієнти приходили зранку з 11 до 13 год., потім до 17
години було затишшя, а з 18 до 22 був аншлаг. Тобто всі заготовки ми готували з
13 до 18. Під заготовками я маю на увазі: зварити усі види макаронів, рис, усі
види картоплі, нарізати все необхідне для салатів, піци, та приготування
будь-якої страви. Перерви в нас деколи не було, на вихідних точно її не було,
бо ми просто не встигали. На фото - деякі страви, які я готував. А ще я
навчився робити піцу. Ну а також я з Романом та ще один співробітник кожен
вечір прибирали кухню, в якій готували страви для близько 300-400 чоловік.
Контактували по роботі ми зі всіма. Найбільше - з шефом
«Піно», який навчив мене багато чого з італійської кухні.
І взагалі, навчився я там дуже багато чому і крім роботи на
кухні, здобув трохи життєвого досвіду. Зокрема, вже знаю, що про всі умови роботи потрібно домовлятись із самого
початку (скільки годин в день, яка конкретно з/п і які обов’язки я повен
виконувати).
Про особливості німецької культури ми не дуже дізнались, а
от із арабською релігією та традиціями познайомилися - взнав дуже багато всього
нового, наприклад,
про рамадан.
Це була хороша школа! Умови праці були нелегкими. Довгий
робочий день, деколи без перерви. Цілий
місяць на кухні не працювала витяжка і
температура на кухні сягала 50-60 градусів. З нами працювали араби, які чомусь
не долюблюють українців, тобто відносини з ними були формальні. Але нам
пощастило з шеф-кухарем. Піно - дуже класний і веселий дядько, який розвеселяв
наші робочі будні і час пролітав неймовірно швидко та весело.
Жили ми у двоповерховому будинку, у якому жила і його
власниця на одному з поверхів. Нам виділили апартаменти з двома великими
ліжками, телевізором, з нормальною кухнею зі всіма зручностями від кавоварки до
посудомийної машини, ванної кімнати з душовою кабіною та туалетом. Було дуже
зручно. Мої шедеври:
Декілька порад для всіх студентів, які хочуть їхати на
стажування у Німеччину:
1. Зразу погодити графік роботи і фіксувати його виконання
(коли прийшов, коли пішов, скільки часу перерва).
2. Конкретно домовитись про оплату.
3. Налаштуватися позитивно та насолоджуватись новими
цікавими завданнями!
Підсумок: поїздкою я задоволений! Хочу поїхати
ще раз.
|